You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

РИЗИК РОЗВИТКУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСФОНІЙ І ВИЗНАЧЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДО ГОЛОСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ГОЛОСОМОВНИХ ПРОФЕСІЙ

ISSN 2223-6775 Украинский журнал по проблемам медицины труда Том.15, № 2, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.02.146

Ковальчук Т. А., Савушина І. В.

РИЗИК РОЗВИТКУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСФОНІЙ І ВИЗНАЧЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДО ГОЛОСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ГОЛОСОМОВНИХ ПРОФЕСІЙ

Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», м. Кривий Ріг

Полная статья (PDF), UKR

Вступ. Функціональні дисфонії відносяться до числа розповсюджених захворювань серед працівників голосомовних професій. Вегетативна дисфункція говорить про функціональну недостатність діенцефальної області, в результаті чого відбуваються зміни в тембрі та нормальному режимі вібрації голосових складок. Нестійкість вегетативного балансу розглядається як пусковий механізм, який сприяє розвиткові та формуванню порушень голосу. Мета дослідження – визначення ризику розвитку функціональних дисфоній та адаптаційних можливостей до голосового навантаження в працівників голосомовних професій.

Матеріали та методи дослідження. Адаптаційні можливості оцінювались за індексом Баєвського (АП), коефіцієнтом стресу (S), універсальним кардіореспіраторним показником (УКРП), тривалістю індивідуальної хвилини (ІХ). Результати. Основним чинником змін кольору та тонусу голосових складок є голосове навантаження, коефіцієнт кореляції (r) таких зі стажем голосового навантаження достовірно високий (r = 0,82, р < 0,05; коефіцієнт детермінації r2 = 67,2 %). Найбільші шанси зміни тонусу складок при значенні АП 2,1–3,2 у. о., тобто коли є напруження адаптації (відношення шансів OR = 60,9 ± 0,4; χ2 = 345,8 р < 0,001, сила зв’язку – середня). У випадку відсутності функціональних порушень голосових складок зв'язок АП з тонусом майже відсутній. Збільшення АП вище норми на 0,1 у. о. веде до збільшення ризику пошкодження голосових складок на 0,27 (27,0 %). Тривалість ІХ в середньому складає (33,2 ± 2,0) с, у (61,5 ± 3,5) % випадків відмічались зміни в голосових складках, а в тих, що мали ІХ тривалістю (61,4 ± 2,8) с – лише в (30,8 ± 2,8) %. Тобто, психоемоційний стрес, пов'язаний з професійною діяльністю, збільшує ризик виникнення порушень у голосових складках вдвічі. Етіологічна частка такого психоемоційного стресу дорівнює 49,8 %. Рівень стресу вищий ніж 1,12 у. о. збільшує кількість випадків порушення кровообігу в голосових складках на 50 % і тонусу на 24,8 %. Найбільші шанси зміни тонусу голосових складок при значенні УКПР 3,5–4,5 у. о., тобто коли є напруження адаптації і є субкомпенсація (відношення шансів OR = 1,72 ± 0,04; χ2 = 41,8, р < 0,3; сила зв’язку – середня).

Висновки. Адаптаційний потенціал суттєво впливає на якість кровообігу в голосових складках і має тенденцію до зростання залежно від стажу голосового навантаження. Психоемоційний стрес, пов'язаний з професійною діяльністю, збільшує ризик порушень у голосових складках вдвічі. Найбільші шанси зміни тонусу голосових складок при значенні універсального кардіореспіраторного показника 3,5–4,5 у. о.

Ключові слова: працівники голосомовних професій, функціональні дисфонії, професійна патологія голосових складок, адаптаційний потенціал, психоемоційний стрес

Литература

  1. Москалик О. Є., Івасівка Х. П., Гмиза О. В. Показники реоларингографії у осіб голосомовних професій із функціональними розладами голосу. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2011. № 4. С. 53–56.
  2. Милоченко Т. Г. К вопросу о функциональных дисфониях. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2011. № 2. С. 73–74.
  3. Труд и здоровье учителей общеобразовательных школ в современных условиях. Е. Г. Степанов, Р. М. Фасиков, Н. А. Диденко и др. Медицина труда и промышленная экология. 2010. № 6. С. 24–27.
  4. Шидловська Т. А., Волкова Т. В. Аналіз скарг та анамнестичних даних у хворих з вузликами голосових складок та передвузликовим станом. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2008. № 1. С. 15–21.
  5. Василенко Ю. С., Павлихин О. Г. Анализ причин возникновения нарушений голосового аппарата у певцов. Журнал Российская отоларингология. 2000. № 5. С. 15–17.
  6. Стан церебральної гемодинаміки у хворих з функціональними порушеннями голосу в залежності від ступеня розладів у голосовому апараті. Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, М. С. Козак, К. В. Овсяник. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2013. № 3. С. 36–40.
  7. Васильков А. А. Метод оперативного контроля за адаптационными реакциями организма человека. Теория и практика физической культуры. 2006. № 8. С. 31–34.

ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:

Ковальчук Т. А. (ORCID ID 0000-0002-2580-3032) – вступ, постановка цілей і задач дослідження, висновки;

Савушина І. В. (ORCID ID 0000-0003-1341-3624) – проведення досліджень, статистична обробка отриманих матеріалів, написання розділу за результатами дослідження.