https://doi.org/10.33573/ujoh2019.02.121
Лалименко О. С.1, Беккельманн І.2, Капустник В. А.1, Завгородній І. В.1, Забашта В. Ф.3, Трет’якова К. О.1, Тимбота М. О.1
1 Харківський національний медичний університет, Україна, Харків
2 Університет Отто-фон-Геріке, Федеративна Республіка Німеччина, Магдебург
3 M.I. «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»
Матеріали та методи дослідження. За допомогою опитувальника Maslach Burnout Inventory – General Survey (MBIGS) опитано викладачів кафедр гуманітарного, природничо-наукового і клінічного профілю Харківського національного медичного університету (усього 81 респондент). Результати оцінені за 3 шкалами, а саме: «Емоційне виснаження», «Деперсоналізація», «Особисті досягнення». Ризик професійного вигоряння оцінений за класифікацією ризику професійного вигорання R. Kalimo і співавт. Аналіз проведено на рівні значущості р < 0,05.
Результати. Встановлено, що високий рівень емоційного виснаження проявлявся в 28,6 % і 10,5 % жінок до 36 років клінічного та гуманітарного профілю викладання і був в рівній мірі виражений у чоловіків і жінок 36–48 років – викладачів природничонаукового напряму. Найбільш високі значення емоційного виснаження середнього ступеня виявлено в 30,1 % чоловіків – викладачів клінічного профілю. Деперсоналізація в рівній мірі виражена в 21,4 % жінок і 20,0 % чоловіків до 36 років – викладачів клінічного профілю та в 12,5 % чоловіків – викладачів природничих наук 36–48 років. Найнижчий рівень особистісних досягнень зареєстрований у чоловіків: 25,0 % викладачів природничих наук і 20,0 % викладачів клінічних кафедр 36–48 років; у 12,5 % викладачів природничих наук старше 48,6 років. Висновки. У більшості викладачів медичного університету виявлено ризик розвитку професійного вигорання середнього ступеня вираженості: у 28,6 %, 15,7 % жінок до 36 років – викладачів кафедр клінічного та гуманітарного спрямування відповідно; у викладачів старше 48,6 років: 25,0 % чоловіків і 16,7 % жінок природничого профілю і 20,0 % чоловіків і 14,2 % жінок клінічного профілю. Високий ризик розвитку професійного вигорання виявлено в 1 респондента. У викладачів клінічного та природничонаукового профілю частіше виявляли підвищене емоційне виснаження і деперсоналізацію, ніж у викладачів гуманітарного профілю. Рівень за шкалою «Особисті досягнення» був нижче у чоловіків 36,6–48,6 років – викладачів клінічного напрямку і природничого профілю порівняно з аналогічним показником у викладачів гуманітарного профілю.
Ключові слова: синдром професійного вигорання, викладач медичного вищого навчального закладу, професійна діяльність
ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:
Лалименко О. С. (ОRСID ID 0000-0002-9279-1377) - визначення мети і реалізація завдань дослідження, аналіз даних, написання статті;
Беккельманн І. (ORCID ID 0000-0002-3905-3527) - постановка і формулювання завдань по виявленню професійного вигорання у викладачів медичного інституту, в тому числі керівництво статистичною обробкою первинного матеріалу на програмному обладнанні «Віденські тестові системи»;
Капусняк В. А. - аналіз літературних даних про професійному вигорання у викладачів медичних ВНЗ в Україні, аналіз даних, формулювання висновків;
Завгородній І. В. (ORCID ID 0000-0001-7803-3505) - управління науковим дослідженням, підбір контингенту і формування груп для дослідження, аналіз даних, формулювання висновків;
Забашта В. Ф. (ORCID ID 0000-0003-3106-2362) - систематизація та аналіз даних по розподілу респондентів по областям спеціалізації викладання;
Третьякова Е. А. - статистична обробка даних, формування табличного матеріалу;
Тимбота М. А. - статистична обробка даних, формування табличного матеріалу.